Демодекоз

Демодекоз

ДемодекозДемодекоз (железніца або підшкірний кліщ) — це хронічне шкіряне захворювання, викликане ураженням шкіри мікроскопічним паразитом – кліщем демодексом (Demodex folliculorum й Demodex brevis). Улюблені місця проживання кліща ті, де можна поживитися продуктами діяльності сальних залоз та волосяних фолікулів – повіки, шкіра обличчя, область надбрівних дуг, лоб, носогубні складки та підборіддя, зовнішній слуховий прохід. У багатьох людей наявність кліща не викликає патологічних реакцій та паразит може довгий час жити на шкірі, харчуючись її відмерлими клітинами. Загострення процесу відбувається через збої в організмі, тоді кліщ проникає в глибші шари шкіри та викликає запалення. Загострення демодекозу відбуваються в весняно-літній період.

ФАКТ: демодекоз не тільки нагадує за зовнішніми проявами шкіряні захворювання розацеа та вугрову хворобу, а й часто поєднується з ними. Причина в тому, що ці захворювання пов’язані один з одним та з ослабленням природного захисту шкіри.

Демодекоз може початися в будь-якому віці, але частіше за все їм починають хворіти замолоду, під час вагітності або після сильного стресу, коли імунітет піддається сильним навантаженням. Часто прояви демодекозу приймають за звичайні підліткові прищі, які нібито повинні «самі пройти» після закінчення пубертатного періоду.

ФОРМИ ДЕМОДЕКОЗУ

Розрізняють 3 основні форми демодекозу та 1 комбіновану, що поєднує в собі ознаки основних. Основні форми:

  • Еритематозна або розацеаподібна. Вона характеризується почервонінням шкіри.
  • Пустульозна форма відрізняється гнійниками шкіри, що нагадують прості вугри.
  • Найпоширеніша форма – папульозна. Папульозна форма характеризується наявністю яскравого кольору прищів від 0,5 до 2 міліметрів.

ВАЖЛИВО: існує міф про невиліковність демодекозу, про те, що рецидиви хвороби неминучі. Так стверджують ті, хто, одного разу перемігши демодекоз, повернувся до колишнього способу життя (режиму харчування, використання забороненої косметики). Але наш досвід показує, що при дотриманні всіх рекомендацій лікаря-дерматолога, ремісії можуть бути багаторічними. А ось самовільного лікування від демодекозу, дійсно, не буває.

Демодекоз

ПРИЧИНИ

Умовно-патогенний підшкірний кліщ демодекс, як уже було сказано вище, в нормі може жити на шкірі, не викликаючи запалень. Запустити патологічний процес можуть порушення в роботі ендокринної та травної систем, використання косметики з деякими добавками та звичайно, стреси. Захворювання нервової системи, печінки, порушення функції сальних залоз та зміна складу шкірного сала також можуть привести до патогенної форми перебігу демодекозу. Погіршують перебіг хвороби видавлювання «прищів» та спроби самолікування.

СИМПТОМИ

  • прищі, вугрі, висип, гнійники, виразки на шкірі обличчя, спини, стегон (при тривалому перебігу процесу);
  • червоні плями на обличчі;
  • жирна блискуча шкіра, розширені пори (найчастіше на носі та щоках);
  • блідий або сіруватий відтінок шкіри;
  • горбиста шкіра обличчя;
  • зміна, погіршення міміки;
  • збільшення розмірів носа, аж до ускладнення у вигляді рінофіми;
  • свербіж, легке лоскотання, відчуття повзання по шкірі, що викликають автоматичне чухання;
  • свербіж волосяної частини голови, випадіння волосся;
  • свербіж вій, сльозотеча, відчуття присутності чужорідного тіла в очах;
  • свербіж вушних раковин.

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ДЕМОДЕКОЗу

Диференційна діагностика проводиться з розацеа (рожевими вуграми) та вугрової хворобою. Діагноз «демодекоз» ставиться за результатами зіскобу з ураженої ділянки шкіри. В такому матеріалі під мікроскопом виявляються численні живі рухливі кліщі. На підставі цього аналізу та яскраво-вираженій клінічній картині виставляється діагноз.

Лікування демодекозу містить в собі дві однаково важливі складові: відновлення захисних сил шкіри та придушення діяльності кліща. Для вирішення першого завдання необхідно нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту та інших систем та органів, а також зміцнити імунітет.

Друге завдання виконується за допомогою відповідної зовнішньої терапії.

При ігноруванні першого завдання, виконання другого практично безглуздо, оскільки захворювання все одно повернеться. Але, на жаль, часто хворі нехтують цим правилом, тому й народжується міф про «невиліковний демодекоз».

Запишіться на прийом до лікаря нашого Центру та ми допоможемо Вам у вирішенні питання!

comments powered by HyperComments