Історія остеопатії

Історія остеопатії

Засновник остеопатії Ендрю Тейлор СтіллОстеопатія як наука сформувалася близько 140 років тому в Сполучених Штатах Америки. Засновником остеопатії вважається Ендрю Тейлор Стілл – унікальна людина, яка присвятила все своє життя вдосконаленню методів лікування.

Маючи класичну медичну освіту доктор Стілл пройшов в якості військово-польового хірурга громадянську війну між Північчю та Півднем, мав успішну післявоєнну практику, однак, залишаючись незадоволеним можливостями медицини свого часу, шукав нові ефективні шляхи лікування. Смерть сім’ї під час епідемії менінгіту стала причиною глибокої внутрішньої переоцінки лікаря. Аналізуючи досвід етнічних технік костоправства, знання анатомії та фізіології людського тіла в 70-х роках 19-го століття Ендрю Стілл створює систему остеопатії.

Втілюючи свої ідеї, він переїжджає в містечко Кірксвілль, де в 1885 році остеопатія отримує офіційне покликання. Величезна кількість пацієнтів змушує відкрити Стілла першу школу остеопатії (ASO) (1892 рік). Школа стала величезним успіхом. У Кірксвіллі відкриваються нові остеопатичні лікарні. Остеопатія здатна вилікувати багато безнадійних випадків. Кожен день в Кірксвілль прибуває понад 400 осіб для лікування.

Після смерті засновника в 1917 році остеопатія не припиняє свій розвиток. Зусиллями Літтл Джона, учня Стілла, відкривається Британська остеопатична школа (1927 рік), розробляються концепції суглобової біомеханіки, гравітаційних напруг в скелетно-м’язовій системі.

До 1937 року 26 штатів мають положення для видачі дипломованим остеопатам ліцензій без обмежень.

У 1939 році учень лікаря Стілла Вільям Гаррет Сатерленд представляє суспільству нейрохірургів концепцію краніальної остеопатії та первинного дихального механізму (ПДМ), яка згодом отримує визнання та вводиться в програму навчання всіх остеопатичних шкіл.

1951 рік. Служба охорони здоров’я США виділяє кожному з шести остеопатичних коледжів поновлювані гранти на навчання.

1957 рік. Американська остеопатична асоціація (AOA) визнається Міністерством освіти США, Міністерством охорони здоров’я, освіти, добробуту (МЗОБ) як сертифікаційний орган в області остеопатичної освіти.

У 60-х роках з’являються остеопатичні школи у Франції, Бельгії, Австрії, Іспанії, Нідерландах, Німеччині та інших країнах.

Незабаром остеопатія стає окремою поважною професією в багатьох країнах світу.

У США набирає чинності механізм сертифікації остеопатичною радою як докторів медицини (MD), так та докторів остеопатії (DO) за рівнем майстерності в остеопатичній мануальній медицині. Цей процес передбачає додаткову освіту для звичайних лікарів, які раніше не вчилися в остеопатичних навчальних закладах.

Триває розвиток концепцій та технік – з’являються вісцеральні (Ж.П. Барраль та ін.), біодинамічні (М. Керн, Р. Бріенд та ін.) підходи, удосконалюються міофасціальні, м’язово-енергетичні, структуральні техніки, поповнюється наукова база методу.

Наприкінці 80-х років 20-го сторіччя остеопатія приходить в Росію. У 1994 році в Санкт-Петербурзі відкривається перша Російська школа остеопатії (Російська вища школа остеопатичної медицини). Далі відкриваються ще дві повноцінні остеопатичні школи навчання з 4 річним освітнім курсом – Остеопатична школа при МАПО за підтримки Вищої школи остеопатії Роже Капороссі (Франція) та Європейська школа остеопатії, філія ЕШО (Англія).

У Росії остеопатія затверджується як самостійний метод лікування. Перший етап пройдено в 2002 році – це атестація та акредитація освітніх програм. Другий етап пройдено – 27 жовтеня 2003 року остеопатичний метод лікування офіційно затверджується Міністерством охорони здоров’я Російської Федерації. Створюється Російська остеопатична асоціація, яка співпрацює з низкою остеопатичних громадських організацій в Європі, США, Канаді, а також з іншими медичними установами та громадськими організаціями Росії.

comments powered by HyperComments