Люмбаго

Люмбаго

Люмбаго

Люмбаго (lumbago – лат., синонім простріл) – це різкий напад болю в попереку тривалістю від декількох хвилин до декількох годин, в більшості випадків виникає внаслідок остеохондрозу та його ускладнення – міжхребцевої грижі.

Лікування люмбаго

ЛюмбагоПри люмбаго лікування за допомогою знеболюючих мазей здатне на час приглушити напад болю. Однак, якщо не вжити необхідних лікувальних заходів, больовий напад обов’язково виникне знову при переохолодженні, незручному русі, піднятті ваги або зовсім без видимих причин.

Для того щоб не жити в страху від нападу до нападу, а надійно позбутися болю, потрібно усунути його причину. Саме це робить лікування люмбаго методами інтегральної медицини, завдяки яким: відновлюються нормальні обмінні процеси в тканинах міжхребцевих дисків, вивільняються затиснуті нервові закінчення, усуваються м’язові спазми, нормалізується навантаження на хребет, поліпшується кровопостачання та живлення нервових закінчень.

Якщо симптоми люмбаго викликані випадінням міжхребцевого диска (міжхребцева грижа), то це вимагатиме більш тривалого курсу лікування, щоб усунути грижу (без операції) та тим самим усунути компресію сідничного нерва.

Симптоми люмбаго

ЛюмбагоОсновні характерні симптоми люмбаго – це різкий біль в попереку (гострий, стріляючий, пульсуючий), який посилюється при русі та поворотах тулуба, змушуючи людину застигнути в вимушеній позі (зігнувшись), а також перенапруження м’язів в області попереку та обмежена рухливість спини.

Залежно від ступеня стиснення (компресії) спинномозкових корінців та причини люмбаго симптоми можуть варіювати та доповнюватися проявами ішіасу та «синдромом кінського хвоста». Для останнього характерні такі симптоми, як слабкість та оніміння в нозі або обох ногах, а також оніміння в області, на якій сидить вершник в сідлі (сідлоподібна анестезія), нетримання або затримка сечі, запори, сексуальні дисфункції.

Слід пам’ятати, що виникнення симптомів люмбаго – обов’язковий привід для проведення МРТ-діагностики на предмет наявності міжхребцевої грижі.

Причини люмбаго

ЛюмбагоУ переважній більшості випадків (до 90%) люмбаго виникає внаслідок остеохондрозу та його ускладнення – міжхребцевої грижі. При остеохондрозі зазор між хребцями зменшується, що призводить до затиснення, здавлення та запалення нервових відгалужень спинного мозку. Так виникає гострий біль, що викликає м’язовий спазм, який посилює захворювання.

При міжхребцевій грижі нервовий корінець здавлюється диском, що випав. При цьому випадіння диска може бути спровоковано різким підняттям важких предметів.

Біль при люмбаго виникає внаслідок подразнення чутливих рецепторів в області фіброзного кільця ураженого міжхребцевого диска та прилеглих до нього зв’язок. У відповідь на гострий біль (простріл) виникає тонічне напруження м’язів, яке ще більше погіршує ситуацію. Таким чином, біль та м’язове напруження – це основні симптоми люмбаго. Крім цього, при люмбаго хворі скаржаться на характерний головний біль.

Факторами що провокують виникнення болю служать перенапруження м’язів у ділянці нирок внаслідок різкого фізичного навантаження та / або перегрівання з подальшим різким охолодженням тіла, переохолодження, тривале перебування в незручній позі, простудні захворювання. Найбільш часто біль виникає на рівні міжхребцевих дисків L4- L5 та L5-S1.

Інші причини виникнення люмбаго – забої, травми, зміщення хребців, спондилоартроз поперекового відділу, а також інфекції та пухлини (в цьому випадку говорять про «вторинне люмбаго»).

Ті ж причини, що й люмбаго, має так звана люмбалгія, яка представляє собою тривалий ниючий, тупий біль в попереку (на відміну від гострого нападу болю – люмбаго). Як правило, хронічна люмбалгія характеризується періодичними загостреннями, що тривають декілька днів (зазвичай 5-6 днів).

По мірі розвитку захворювання такі загострення стають все більш болючими та тривалими.

Нерідко люмбаго поєднується з ішіасом. У цьому випадку говорять про люмбоішіалгію. Болі при люмбоішіалгії мають скґимкий або різкий, пульсівний, проколюючий, прострілюючий характер та відчуваються глибоко в м’язах, зв’язках та кістках.

Вони посилюються при рухах та ходьбі, кашлі або фізичній напрузі та поширюються на сідницю та задньозовнішні відділи ноги. Через напругу спинних м’язів хворий не може розігнутися, завмерши в вимушеній позі. Біль може тривати від декількох хвилин до декількох годин та навіть діб.

При відсутності лікування люмбаго дистрофічні процеси в тканинах міжхребцевих дисків продовжують розвиватися, що з часом призводить до переходу захворювання в більш важку форму, при якій приступи стають все інтенсивніше, їх частота та тривалість зростають. Постійна компресія спинномозкових корінцем може привести до стійкого оніміння ніг та подальшої інвалідизації. Ось чому при люмбаго так небезпечне самолікування.

Не слід забувати, що при діагнозі люмбаго лікування знеболюючими препаратами має суто симптоматичний характер та не вирішує проблеми по суті. Для того щоб надійно усунути захворювання, необхідно впливати на його причину, а саме відновити обмінні процеси в тканинах міжхребцевих дисків, зменшити, а в перспективі та повністю усунути їх вип’ячування (пролапс).

Для цього застосовується лікування такими методами як: лікувальний масаж, іспанський масаж, 3D масаж, остеопатичний масаж, щадна мануальна терапія, краніосакральна терапія, остеопатія з грамотним комплексним підходом або окремим курсом процедур.

comments powered by HyperComments