При заїканні страждає не мова

При заїканні страждає не мова

При заїканні страждає не мова, а ОСОБИСТІСТЬ людини в цілому. Психолог, логопед Харків С. В. Весніна

Заїкання у дітейПроблема заїкання – логоневроза – займає розуми не одного покоління людей. Є думка, що заїкання виникає від переляку, тобто – в результаті психотравми. Але це не єдина причина заїкання.

Багато дітей, особливо в ранньому віці, лякаються, але далеко не всі після цього починають заїкатися. Отже, у дитини, яка почала заїкатися, були передумови для виникнення заїкання.

Які ж ці передумови?

1) несприятливі умови життя та роботи матері, а також різні захворювання в період вагітності, тому здоров’я дитини ослаблене, що і сприяє появі у неї заминок;
2) також появі у людини заїкання (або судомних заминок) сприяють: черепно-мозкові травми, соматичні та інфекційні захворювання з високою температурою;
3) спадкова схильність;
4) надмірні інтелектуальні навантаження;
5) захоплення комп`ютерними та іншими іграми з агресивною основою;
6) різного роду емоційна напруга, психотравми, сімейні конфлікти.

Заїкання у дорослихУ виникненні заїкання першочергову роль відіграє порушення взаємин нервових процесів кори головного мозку. Тобто нервовий зрив у діяльності мозку. Позначається цей зрив в найбільш тонкій та вразливій області вищої нервової діяльності – в мові.

Прояви заїкання до теперішнього часу вивчені досить повно, ці прояви дуже різноманітні. Заїкання проявляється не тільки як розлад мови, а й як розлад фізичного здоров’я, загальної моторики, розлад нервової системи, до того ж заїкання проявляється в деяких психічних відхиленнях.

У людей, що заїкаються, часто спостерігається загальне м’язове напруження, скутість рухів або навпаки – рухове занепокоєння. Побоювання, навіть – страх мови, емоційна пригніченість, невпевненість в собі, дратівливість, постійні переживання через свою мову, відчуття своєї, як би, неповноцінності, фізичне напруження під час промови.

Все це іноді призводить до зміни особистості людини, що заїкається, та до порушення спілкування її з оточуючими.

Такі – коротко – прояви заїкання.

Існують такі рекомендації:

1) Розмовляючи, необхідно надати тілу вільну позу, щоб м’язи шиї та плечей не напружувалися.
2) Перед початком мовлення зробіть вдих та відразу ж починайте говорити на плавному видиху, не поспішаючи.
3) Під час промови тримайтеся природно та дивіться на співрозмовника.
4) Говоріть чітко, голосні вимовляєте трохи протяжно.
5) Приголосні вимовляєте легко, вільно.
6) У кожному слові виділяйте ударний голосний – вимовляєте його довше та голосніше.
7) Перше слово у фразі кажіть тихіше та повільніше, ніж інші.
8) Довгі речення поділяйте на смислові відрізки. Всі слова в цих відрізках вимовляєте разом.
9) В кінці кожного речення робіть чітку паузу.
10) Розмовляйте виразно.
11) Розмовляйте в рівному, помірному темпі.
12) Не поспішайте з відповіддю.
13) При невдачі зупиніться, заспокойтеся та починайте говорити повільніше.
14) Контролюйте себе: не робіть зайвих рухів руками, головою.

Записатися

comments powered by HyperComments