Причини порушення мови

Причини порушення мови

Причини порушення мовиУ цій статті Ви дізнаєтесь про обставини та фактори, що визначають формування мови дитини на кожному етапі її розвитку.

В першу чергу, варто сказати про спадковість (особливості нервово-психічного складу та будови артикуляційних органів батьків: прикус, ущелини піднебіння, неправильна посадка та комплектація зубів). Зокрема, у спадок передається схильність до заїкання та затримки мовного розвитку одного з батьків.

Важливим фактором є спосіб життя батьків. Вплив радіації та хімічно активних речовин, наркоманія, алкоголізм, куріння, штучне переривання вагітності в минулому – все це впливає на загальний фізичний стан майбутньої дитини та її мовний розвиток.

На етапі внутрішньоутробного розвитку плода нормальному формуванню мовного апарату можуть перешкоджати:

  • кисневе голодування(причини – токсикоз, патологія плаценти, підвищення артеріального тиску, нефропатія, соматичні захворювання матері);
  • вірусні захворювання(грип, герпес, туберкульоз, токсоплазмоз, гепатит, скарлатина, кір, краснуха та ін.);
  • резус-конфлікт(несумісність крові матері та плоду);
  • фізичні ушкодження (травми, забиття);
  • стреси та навантаження матері;
  • порушення термінів виношування (менше 38 та більше 40 тижнів);
  • прийом деяких лікарських засобів(антибіотики, антидепресивні та інші препарати);
  • невдале переривання вагітності;
  • професійна шкідливість (підвищені фізичні навантаження, вплив хімічних та радіоактивних речовин).

Всі ці негативні фактори позначаються на роботі центральної нервової системи дитини, в тому числі мовних зон кори головного мозку; здатні привести до глухоти, сліпоти, розумової відсталості, порокам серцево-судинної системи.

Важливо й те, як проходять пологи. Причиною багатьох патологій мови та загального розвитку часто стають «пологові травми».

Так, пошкодження головного мозку може бути викликано асфіксією – недолік постачання мозку киснем при обвитті пуповиною.

Крововилив при затяжних пологах, механічна стимуляція, внутрішньочерепні крововиливи, мала маса тіла новонародженого (менш як 1500 г) та реанімаційні післяпологові заходи – все це становить небезпеку для майбутнього здоров’я дитини.

У період раннього розвитку дитини небезпекою для формування мовного апарату загрожують травми головного мозку, середнього та внутрішнього вуха, інфекційні та запальні захворювання, вплив ліків (антибіотиків) на слуховий нерв, аномалії будови щелеп та зубів. Негативно впливаючи на центральну нервову систему, ці чинники порушують хід мовного розвитку, призводять до втрати слуху та / або наявної мови.

Шкідливі звички, такі як смоктання пальця, тривале смоктання пустушки призводять до порушення правильного формування прикусу, що надалі стає причиною порушення мови.

Велику роль відіграють та зовнішні обставини – умови життя, досвід взаємодії з сім’єю та іншим соціальним оточенням. Серед несприятливих для розвитку мови дитини соціально-побутових чинників – дефіцит емоційно-мовного спілкування з близькими та стресові ситуації, призводять до психологічних травм. Найпоширеніші патології, викликані таким негативним досвідом – заїкання, затримка мовного розвитку та мутизм (припинення мовного спілкування з оточуючими внаслідок психічної травми).

Важливо, що мовні розлади у дитини можуть з’явитися з вини оточуючих, оскільки мова засвоюється дитиною по наслідуванню. Гаркавість, шепелявість, заїкання дитини нерідко стають «заслугою» оточуючих її людей, а швидка, плутана та невиразна мова, яку чує дитина, може привести до затримки розвитку її власної мови. Іноді й самі батьки мимоволі впливають на розвиток мовлення дитини негативно, «сюсюкаючись» з нею. Підлаштовуючись під дитячу мова, відтворюючи слова та звуки в спотвореному вигляді, вони позбавляють дитину усвідомлення необхідності удосконалювати свою промову.

Звідси бідний словниковий запас дитини, неправильне узгодження слів між собою, відсутність пізнавальних прагнень – вірні ознаки педагогічної занедбаності.

Складнощі у формуванні мови може викликати та білінгвізм. Це актуально для тих сімей, в яких батьки є носіями різних мов. У свідомості дитини змішуються слова з цих двох мов, що ускладнює для неї оволодіння рідною мовою з її особливостями звуковимови.

Під впливом перерахованих вище факторів мовні дефекти можуть з’явитися навіть у дітей з нормально влаштованим мовним апаратом.

Визначення причин мовної патології – важливий етап на шляху найбільш ефективного подолання мовного розладу. Для цього необхідна консультація з фахівцем та подальша мовна корекція, в якій логопед-дефектолог використовує компенсаторні можливості дитини.

comments powered by HyperComments