Від чого німіють пальці? Синдром кубитального каналу (синдром здавлення ліктьового нерва)

Від чого німіють пальці? Синдром кубитального каналу (синдром здавлення ліктьового нерва)

Всім нам знайома ситуація, коли ми, вдарившися задньо-внутрішньою частиною ліктя об що-небудь тверде, відчуваємо різкий біль, простріл по передпліччю, який може доходити до пальців. У таких ситуаціях ми вдаряємо ліктьовий нерв, простріл від ліктя вниз до мізинця йде по тій області, яку іннервує ліктьовий нерв. Так, цей сильний та різкий біль, що виникає при одноразовому ударі по ліктьовому нерву, а уявіть що буде, якщо на ліктьовий нерв тиснути постійно? Не так сильно, як при ударі, але трохи й постійно? Саме ця ситуація, коли ліктьовий нерв здавлюється в каналі, називається синдромом здавлення, а порушення проведення імпульсів по нерву, що виникає в такій ситуації, називається нейропатією ліктьового нерва.

Нерви проводять імпульси від головного мозку та спинного мозку до всіх органів тіла, ці імпульси в тому числі дають сигнали м’язам для руху та відповідають за чутливість шкіри. Коли нерв здавлюється, то, відповідно, він не може працювати нормально та провідність нервових імпульсів порушується.

Синдром кубитального каналу – друга за частотою причина компресійних нейропатій (тобто болів через стискання нерва) після синдрому карпального каналу.

Симптоми

Синдром кубитального каналу найчастіше проявляється (не обов’язково всі ці симптоми присутні одночасно):

  • Почуттям скутості, болю, оніміння в мізинці та в сусідній з ним половині безіменного пальця.
  • Слабкістю та болючістю при хваті кистю, розгинанні пальців.
  • Болем в самому ліктьовому каналі, почуттям стягнутості в лікті.

Область шкірної іннервації ліктьового нерва

На малюнку зображена область шкірної іннервації ліктьового нерва

Ці проблеми можуть починатися поступово та прогресувати. Часто скарги сильніше вранці, після сну, коли лікоть довгий час знаходився в нерухомому, часто зігнутому положенні – багато людей люблять підкладати зігнуту руку під голову або під подушку. При цьому можуть виникати проблеми при рухах кистю – важко взяти чайник, друкувати на клавіатурі, грати на гітарі та т.д. Через кілька хвилин-годин вираженість цих симптомів зазвичай зменшується. Якщо не почати лікувати синдром кубитального каналу вчасно, то проблеми можуть посилитися, та скарги стають постійними.

Якщо початкові прояви синдрому кубитального каналу не проходять протягом декількох тижнів, то потрібно звернутися до лікаря.

Причини здавлення ліктьового нерва в кубитальному каналі

Однозначної та єдиної важливої причини виникнення здавлення ліктьового нерва в кубитальному каналі немає. До розвитку цього синдрому наводить кілька причин, важливість кожної з яких у різних людей неоднакова.

Вважається, що однією з найчастіших причин здавлення ліктьового нерва є багаторазова травматизація. Наприклад, при багаторазових монотонних рухах або при заняттях спортом. Напруга ліктьового згинача кисті (початок цього м’яза у вигляді дугоподібновигнутого сухожилля утворює одну зі стінок ліктьового каналу) призводить до здавлення ліктьового нерва. Звичайно ж, в нормі напруга цього м’яза не призведе до здавлення нерва, але якщо рухів буде дуже багато, то розвинеться запалення – краї запаленої сухожильної дуги стають товщі, простір каналу, відповідно, – менше, та нерв почне боліти. Часто такий механізм розвитку нейропатії виникає при жимі лежачи, коли кисть, що тримає гриф штанги, довго напружена.

Ліктьовий нерв може здавлюватися зовнішніми причинами – якщо, наприклад, ви любите класти лікоть на бортик автомобільної двері поруч зі склом.

Ще одна часта причина – зміна анатомії кубитального каналу. Після переломів виростків плечової кістки, переломів ліктьового відростка, утворення кіст, кісткових шпор простір кубитального каналу може стати вже, що призведе до здавлення ліктьового нерва.

Синдром кубитального каналу може з’явитися після сильного удару ліктя.

Анатомія

Ліктьовий нерв виходить з шийного сплетіння нервів, спускається вниз по руці та доходить до пальців. Ліктьовий нерв відповідає не тільки за чутливість шкіри мізинця та сусідній половини безіменного пальця, а й віддає команди деяким м’язам, що рухають кистю (міжкісткові м’язи, що розгинають та розводять пальці в сторони, та м’язи, що приводять великий палець). Якщо ліктьовий нерв пошкоджений, то, відповідно, буде ускладнено захоплення кистю.

На своєму шляху нерв огинає лікоть ззаду та трохи всередині – саме це місце називають кубитальним (ліктьовим) каналом. Цей канал утворений сухожиллями м’язів (ліктьовий згинач кисті, згиначі та пронатори), зв’язкою та кісткою (внутрішнім надмищелком плечової кістки та ліктьовим відростком).

Ліктьовий нерв та кубитальний канал

Ліктьовий нерв та кубитальний канал

Діагноз

Лікар проводить огляд кисті, передпліччя, ліктя та плеча, шиї, намагаючись визначити рівень, на якому відбувається здавлення ліктьового нерва. Перевіряється чутливість пальців кисті, певні рухи кистю, симптом Тіннеля (посилення симптомів при постукуванні пальців по кубитальному каналу).

Огляд лікаря при синдромі кубитального каналу може бути неприємним або навіть болючим, але це потрібно для чіткого визначення причини болю.

У більшості випадків діагноз може бути встановлений тільки за результатами огляду, але іноді, в сумнівних випадках, лікар може призначити додаткове обстеження, яке дозволить визначити наявність нестандартних причин здавлення ліктьового нерва (кісткові шпори, переломи та їх наслідки, артрит та ін.). Найчастіше призначається рентгенографія, УЗД, комп’ютерна томографія та МРТ.

РРентгенограми дозволяють бачити кістки. Комп’ютерна томографія теж показує кістки, але більш детально, УЗД показує м’які тканини, а МРТ (магнітно-резонансна томографія) показує теж м’які тканини (м’язи, зв’язки, хрящ та ін.), але більш детально.

Не потрібно самостійно призначати собі ці дослідження до огляду чи консультації лікаря – в більшості випадків це просто призводить до безглуздої витрати вашого часу та грошей, але може направити вас по хибному шляху, адже висновки цих досліджень потрібно оцінювати тільки разом з оглядом!

У деяких випадках лікар може призначити електроміонейрографію (ЕМНГ), яка дозволяє оцінити ступінь порушення провідності нерва та іноді допомагає визначити рівень, на якому відбувається здавлення нерва (шия, плече, лікоть, передпліччя або кисть). Електроміонейрографія корисна в тих рідкісних випадках, коли здавлення нерва відбувається на двох рівнях одночасно.

Лікування

У більшості випадків на ранніх стадіях, коли симптоми носять непостійний характер, ефективне консервативне, тобто безопераційне лікування.

Консервативне лікування включає в себе обмеження навантажень, припинення тренувань та протизапальні препарати.

Потрібно виключити багаторазові монотонні рухи, що повторюються, відмовитися від звички класти лікоть на бортик автомобільної двері поруч з вікном. Якщо ваша робота не дозволяє тимчасово відмовитися від монотонних рухів ліктем, то влаштовуйте собі перерви частіше.

Якщо ви працюєте за столом, то підкладайте під лікоть що-небудь м’яке. Не допускайте звисання ліктя або його опори об край столу при роботі з мишкою або з клавіатурою.

Іншими словами, потрібно максимально виключити всі ті рухи, які викликають біль або дискомфорт.

Якщо ви спите, підклавши зігнуту руку під голову або під подушку, то спробуйте прив’язувати до передньої (згинальної) поверхні ліктя валик з махрового рушника, так щоб обмежить згинання. Таке нічне бинтування може бути ефективним не тільки коли ви спите з зігнутою рукою, а й в інших випадках синдрому кубитального каналу.

Важливо використовувати нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи В, судинні препарати. Справа в тому, що ці препарати не просто прибирають біль, а борються з самим запаленням, яке супроводжується набряком, потовщенням м’якотканинного компонента стінок кубитального каналу, та, відповідно, здавленням самого нерва.

Консервативне лікування зазвичай дає ефект протягом 3-4 тижнів, але іноді, в наполегливих випадках, його продовжують до 12 тижнів. Якщо за 12 тижнів не настає достатнє поліпшення, то виконують операцію.

Хірургічне лікування

Операція може бути необхідна не тільки в тих випадках, коли після закінчення 12 тижнів консервативне лікування не принесло достатнього результату, але й тоді, коли:

  • незважаючи на лікування, скарги, зумовлені порушенням провідності нерва, прогресують;
  • спочатку скарги були постійними та досить вираженими
  • є грубі анатомічні порушення кубитального каналу (наслідки переломів, наявність пластини, що фіксує перелом та ін.).
comments powered by HyperComments